Майкл Мерфенко
ЛАБІРИНТ
20.05. - 26.06.2011

Відео з відкриття

«Лабіринт» Майкла Мерфенка, представлений в галереї ЦЕХ, - наймасштабніший насьогодні соло-проект в Україні. Він об’єднує інсталяцію, перформанс, відео-арт та графіку. Проект надає глядачеві можливість отримати унікальний досвід перебування в середині твору мистецтва, потім поглянути згори на твір та інших глядачів у ньому, і згодом поєднати ці дві позиції та спробувати пережити себе одночасно як творця, твір та глядача.

Для цього у просторі галереї ЦЕХ вибудовано модель справжнього лабіринту у його первісному розумінні – тобто не системи заплутаних розгалужень, а такого, де доріжка залишається єдиною, де перед людиною не виникає проблеми вибору шляху. Доріжка виведе до центру, але людина змушена перед цим особливим чином пройти через весь лабіринт. Досягнувши центру, людині нічого не залишається, як повернути назад та вийти назовні тим же шляхом. Такою є схема традиційного лабіринту, проте в творі Мерфенка зроблено невеликий відступ – у лабіринті в ЦЕХу не один, а два виходи (входи), і шлях після проходження лабіринту не завершено: після цього глядач може піднятися сходами галереї на балкон і згори поглянути на лабіринт, що таким чином перетворюється на своєрідну схему, план.

Активну роль також у проекті відіграють круглі графічні твори, розташовані на чорних стінах інсталяції, темою яких є алхімічні перетворення, та чотири відео, що демонструють чотири основні стихії. Всі вони розкривають глибинний смисл лабіринту як місця ініціації, докорінних змін, знаходження смислу, що у проекті Мерфенка виявляється як пошук сенсу мистецтва, меж авторських можливостей, особливостей сприйняття та диктату самого твору.

Лабіринт у нього є приводом для виявлення підсвідомих імпульсів різного характеру, розкриття універсальних категорій буття, які відкриваються людині лише в екстремальних, межових ситуаціях. Тому лабіринт, попри свою позірну раціональність та упорядкованість, виступає антиподом технократичному світу та міфу тотальної функціональності, загальної логіки. Він сьогодні набуває нового символічного значення як демонстрації сучасному суспільству не ясного шляху науково-технічного прогресу, а загадкового та незрозумілого світу, повного несподіванок.

Уподібнюючись утопії, лабіринт коментує спроби мистецтва стати замінником релігії, науки та філософії, зробити мистецтво «депозитом» вітальної енергії. Прагнення звільнитися від ілюзорного простору живопису, вихід у тривимірний простір (у якому Мерфенко провокує віднайти можливість четвертого виміру – духовного), у світ геометричних обсягів тепер виглядає як театралізація, що виражається у перенесенні акценту з форми на безпосередній досвід.

Майкл Мерфенко (1974 р. н.) – український художник, ірландець, який народився в Шотландії, виріс в Австралії. Мистецьку освіту отримав у Європі, де познайомився з українською дівчиною, переїхав до України, вивчив українську мову та змінив прізвище Мерфі на Мерфенко. Україна справила на художника величезний вплив, змусивши шукати власне місце в «живописоцентричному» просторі нашої країни, де Мерфенко стверджує індивідуальну манеру, працюючи в різних техніках та послідовно розробляючи тему пошуків глибинних універсальних основ людського буття.