Цей проект присвячується людям, які з примхи долі опинилися зі своїм культурним кодом у чужому середовищі, їх спробам взаємодії з незнайомим оточенням. Виставка не фокусує увагу тільки на іммігрантах з країн «третього світу», вона про різних людей, які відірвані від рідного дому – від слов’ян і якудзи до королеви Великобританії та астронавтів.

 

У картинах Петрова неможливо не відмітити двох речей: техніку і подачу сюжету. Це його перша акварельна виставка за останні два роки, виконана в стилі монохромної акварелі й стилізована під газетну фактуру, щоб надати картинам фльор документалізму. Загальний наратив виставки представлений у 9-ти роботах, кожна з яких рясніє безліччю тонких натяків, щоб уважний глядач зміг розгледіти не тільки іронічний шар, але і самостійно додумати історію, побачену на полотні. Наприклад, бабуся, яка продає малосольні огірки під Клауд-Гейт викликає не лише посмішку, але і дає можливість подивитися на нашу повсякденність, міський простір і соціально-економічний устрій під іншим кутом. Все частіше для подібного інтелектуального ходу використовують текст, але Петрову вдається це здійснити виключно виражальними засобами.

 

Можна уявити, що всі 9 робіт – це кадри з серіалу із назвою «Де нас нема», де кожна картина одночасно розповідає як загальну історію, так і свою власну.