МИКОЛА БІЛОУС
Український митець, винахідник оригінального методу гармонізації кольорів.
 
Микола Білоус винайшов новий метод гармонізації кольорів шляхом інверсії. Однак інверсія, зміна кольорів, відбувається за певними законами. Перший – використання «базового тону» (суміш трьох основних кольорів – червоного, синього, та жовтого), другий – нанесення тонким шаром відкритих кольорів за принципом компліментарності – зв’язку основного та додаткового кольорів, що є протилежними. Ці закони були розроблені теоретиками школи Баухауз.
 
При цьому Білоус пише базовий тон як тінь, а кольори – як світло. Працює відкритими кольорами. Чорний колір є тільки повітрям, повністю виключеним із основної композиції. Таке враження, нібито фігури героїв яскраво освітлені вночі, або – стан театральної сцени, де фон занурений у темряву. Сюжет картини для митця є вторинним, порівняно з кольоровим рішенням. Відбувається поєднання відкритих кольорів без відтінків.
 
Суміщення рельєфу й плакатності, на думку автора, об’єднує два простори – скульптурний та оптичний, тобто роботи одночасно пласкі та об’ємні. Це формальне рішення є абсолютно оригінальним та має дещо інакший семантичний ряд, ніж сюжетна лінія самого полотна. Масив та розташування кольорів має ключове значення.
Микола Білоус – пост-медійний митець, він часто в живописі повертає кадри з кінофільмів, які позичали оператори у класиків живопису. 
 
Автор багатьох персональних проектів, серед яких «КОХАННЯ ТА МОТОЦИКЛИ» (2016 – галерея АРТ 14, Київ, Україна), «ТІЛЬКИ КОЛІР» (2015 – Вільнюс, Литва), «ЦИТАТИ» (2012 – Національний художній музей України, Київ, Україна), а також участь у групових виставках (2016 – «СТРИБОК ДО ЄВРОПИ», Вільнюс, Литва) і ярмарках сучасного мистецтва (2016, 2015 – POSITIONS Berlin, Німеччина). Географія поціновувачів майстра налічує десятки країн та продовжує розширюватись. Український митець, винахідник оригінального методу гармонізації кольорів.
 
Микола Білоус винайшов новий метод гармонізації кольорів шляхом інверсії. Однак інверсія, зміна кольорів, відбувається за певними законами. Перший – використання «базового тону» (суміш трьох основних кольорів – червоного, синього, та жовтого), другий – нанесення тонким шаром відкритих кольорів за принципом компліментарності – зв’язку основного та додаткового кольорів, що є протилежними. Ці закони були розроблені теоретиками школи Баухауз.
 
При цьому Білоус пише базовий тон як тінь, а кольори – як світло. Працює відкритими кольорами. Чорний колір є тільки повітрям, повністю виключеним із основної композиції. Таке враження, нібито фігури героїв яскраво освітлені вночі, або – стан театральної сцени, де фон занурений у темряву. Сюжет картини для митця є вторинним, порівняно з кольоровим рішенням. Відбувається поєднання відкритих кольорів без відтінків.
 
Суміщення рельєфу й плакатності, на думку автора, об’єднує два простори – скульптурний та оптичний, тобто роботи одночасно пласкі та об’ємні. Це формальне рішення є абсолютно оригінальним та має дещо інакший семантичний ряд, ніж сюжетна лінія самого полотна. Масив та розташування кольорів має ключове значення.
 
Микола Білоус – пост-медійний митець, він часто в живописі повертає кадри з кінофільмів, які позичали оператори у класиків живопису. 
 
 
Народився 31 березня 1956 року, в селі Лисовичі, Київська область.

1982 – закінчив Кримське художнє училище ім. Самокиша
1987 – закінчив Харківський художньо-промисловий інститут
1983 – стажування у вищій школі дизайну г.Галле, Німеччина
1988-1996 – викладав художні дисципліни на кафедрі дизайну архітектурного середовища, відділенні художньої кераміки Полтавського Національного технічного університеті імені Ю. Кондратюка
 
ВИСТАВКИ:

Scope Miami Beach 2017, Майями
Scope Basel 2017, Базель
POSITIONS BERLIN Art Fair 2015, 2016, 2017, Берлiн
Міжнародне Триєннале в Вільнюсі “Nomadic Images” 2016
Contemporary Istanbul  2012
Арт-Вільнюс 2010, 2011, 2012, 2013, 2014, 2015
Арт-Москва  2008, 2009, 2010, 2011, 2012, 2013
Участь в  Осінньому Салоні 2009, Париж
"Живопис кіно", Державний центр сучасного мистецтва, Москва, 2009
"Cамозахоплення", Галерея сучасного мистецтва "Цех", Київ, 2008 
Культурно-виставковий центр "Gallilei", Москва, 2007
Роботи знаходяться в міських галереях і приватних колекціях Німеччини, Франції, Італії, Чехії, Бразилії, Австрії, Туреччини, Литви, Латвії, США, Росії та України
 
ПЕРСОНАЛЬНІ ВИСТАВКИ: